Історія Затишшя

Затишшя виникло як залізнична станція в 1865 році під час будівництва Одесько-Балтської залізниці. У 1875 році робітники станції застрайкували, вимагаючи своєчасної виплати заробітної плати. Під час революції 1905—1907 рр. робітники одеських підприємств розповсюджували тут соціал-демократичні листівки. У повстанні на броненосці «Потьомкін» брав участь місцевий житель 3. М. Дашкевич. В громадянську війну із станції Іванівка повинен був прибути радянський бронепоїзд. Куркулі та петлюрівці намагались примусити селян підірвати залізничну колію, щоб зупинити бронепоїзд. Зрадників у селі не знайшлося. Тоді вороги закатували 7 жителів, тіла яких поховані у братській могилі в Фрунзівці.

Партійний осередок і комсомольська організація виникли в 1923 році. За рішенням громадських зборів в листопаді того ж року в селі було проведено збирання коштів у фонд допомоги німецькому пролетаріату. У 1926 році в Затишші спорудили елеватор місткістю 100 тис. пудів.

У 1930 році організувалась Затишанська машинно-тракторна станція, директором якої був 25-тисячник М. І. Шарапов. У 1939 році трактористи цієї МТС були учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки.

З перших днів німецько-фашистської окупації учитель місцевої школи Непомнящий організував учнів для боротьби з ворогами. Але не маючи досвіду підпільної роботи, підпільники потрапили до рук жандармів і були розстріляні. Друга група підпільників розповсюджувала листівки про становище на фронтах. Житель селища І. Г. Дитюк за героїзм в боях з фашистами нагороджений орденом Слави трьох ступенів.

На території сільради біля села Краснопіль виявлено рештки поселення пізньопалеолітичного часу (40—13 тис. років тому).

інші Заклади категорії “Історія Затишшя”

Цифровий паспорт